Завтра буде таке ж 'сьогодні',
Що і вчора у нас було,
Того часу у нас - безодні,
Бо нам болісно бачить дно.
І в картинах уяви й далі,
Ми 'сьогодні' живемо знов,
У надії на 'завтра' вдалі,
Де згадає за нас Любов.
This poem has not been translated into any other language yet.
I would like to translate this poem